Хімічна зброя доставляється з допомогою ракет (крилаті чи балістичні), з допомогою артилерійських снарядів.Вони вибухають слабше, ніж звичайні ракети.Звук вибуху слабший – тому що вони створені не для руйнування, а щоб спрацювати аерозолем для поширення зарину.Характер вибухів може підказати, що щось негаразд. 

Наскільки це можливо, треба залишити заражену територію. Виходити із зони зараження перпендикулярно до напрямку вітру. Після виходу із зараженої зони зняти одяг, не торкаючись його зовнішньої поверхні.

Якщо не вдається – необхідно піднятися на підвищення чи найвищі поверхи будівлі, ущільнити вікна і двері мокрою тканиною, закрити вентиляційні отвори.

Бойова отруйна речовина на території є небезпечною до 7 днів, залежно від погодних умов, тому нічого не торкатися не пити і не їсти.

Рідкий зарин з шкіри і одягу негайно змивати (хоча б попрати, оскільки всмоктується через шкіру).

Антидотом є атропін, але бажано застосовувати до 10 хв після зараження.

Найдієвішим захистом є протигаз та захисний спеціальний одяг (костюм хімічного захисту).

Перша допомога під час отруєння зарином:

- потерпілому давати багато пити, краще лужні розчини (молоко, мінеральні води), чай;

- вивести потерпілого із забрудненої зони чи місця;

- зняти увесь верхній одяг, помістити його у міцний поліетиленовий пакет та герметично закрити;

- ретельно вимити забруднену шкіру потерпілого за допомогою мильного розчину або чистої води;

- закрити усі відкриті рани;

- накрити потерпілого термопокривалом, щоб запобігти переохолодженню;

- викликати швидку – невідкладна допомога базується на введенні антидоту.

1. Щільно зачинити вікна та двері, вентиляційні отвори, димоходи.

2. Заклеїти щілини у вікнах папером чи скотчем.

3. Увімкнути ТВ чи радіо для отримання вказівок.

4. Попередити близьких про небезпеку та можливу евакуацію. 

1. Візьміть аптечку.

2. Одягніться так, щоб залишилося якомога менше відкритої шкіри.

3. Використовуйте протигази або ватно-марлеві пов’язки, змочені водою або краще 2-5% розчином питної соди (при ураженні хлором), оцтової або лимонної кислоти (при ураженні аміаком).

4. Залиште приміщення сходами.

5. Не торкайтесь на вулиці жодних предметів. 

Фосфорні бомби мають характерний прояв вибуху — яскраве світло, іскри, що нагадують феєрверк. Це супроводжується їдким димом та масштабною пожежею, яку важко ліквідувати.Фосфор є дуже отруйним для людини: навіть доза в 0,1 гможе бути смертельною.Фосфорна зброя призводить доопіківдихальних шляхів, ураженнякісток і кісткового мозку,змертвіння тканинта часто болісної смерті, особливо, якщо ви знаходились у закритому приміщенні.

Фосфор горить внаслідок взаємодії з киснем, відповідно гасити його потрібно великою кількістю води або мокрим піском. Якщо частини фосфору потрапили на шкіру, шерсть тварини — нейтралізуйте вологою тканиною. Від диму допоможе протигаз та респіратор, тварин варто спробувати прикрити мокрою тканиною, що не заважатиме дихати.

Аміак — безбарвний газ із різким задушливим запахом, добре розчинний у воді, вибухонебезпечний, токсичний. Аміак легший за повітря, тому для захисту необхідно використовувати укриття, підвали та нижні поверхи будинків!

Правила, які слід виконувати:
•виходити із зараженого району необхідно перпендикулярно напрямку вітру;
• якщо немає можливості вийти з району зараження, необхідно укритися в укриттях, підвалах, квартирах (будинках);
•загерметизувати вікна, двері, вентиляцію (бажано тканиною, змоченою в лимонній кислоті або слабкому розчині оцту чи води);
• в квартирі (будинку) бажано пройти до ванної кімнати та включити душ на мілке розпилення (вода поглинає аміак із повітря), вентиляцію НЕ ВКЛЮЧАТИ(витягує чисте повітря та затягує забруднене);
•якщо чуєте запах аміаку – дихати через зволожену марлеву пов’язку (бажано змочити 5% розчином оцтової або лимонної кислоти).

Перша допомога при отруєнні аміаком:
-виведіть ураженого на свіже повітря;
-дайте йому теплого молока з харчовою содою;
-одягти ватно-марлеву пов'язку, змочену водою, краще 5% розчину оцтової або лимонної кислоти;
-при потраплянні в очі — промийте водою або протріть вазеліновою або оливковою олією;
-при ураженні шкіри — обмийте чистою водою, зробіть примочки з 5% розчину оцтової або лимонної кислоти.

Тяжчі за повітря — від них потрібно рятуватись на узвищеннях.

Перша допомога при ураженні хлором:

-постраждалого необхідно негайно вивести на свіже повітря,

-не дозволятипотерпілому пересуватися самостійно,

-дати потерпілому подихати парами води або аерозолем 0,5% розчину питної соди протягом 15 хвилин.

-транспортувати постраждалого можна лише лежачи. У разі необхідності — зробити штучне дихання способом "рот в рот".

Основним засобом боротьби з хлором є вода.